Богдан Кравців – І знов листопад Твій: Вірш

Коханій, єдиній моїй Ніль в 10 листопада 1968 — день янгола — цей вірш, перший у новій хатці, що її своєю наполегливістю збудувала Вона

І знов листопад Твій. Осінній дощ надворі.
Тремтять кущі й берези білокорі.
Та квітнуть айстри ще, що Ти садила їх,
І в хаті радісний дзвенить онуків сміх,
що, як дітьми колись, Ти квітнеш нині ними.
З бажаннями Тобі гарячими, ясними
Приходять всі вони, і з-за морів Гордій
Мережить тугою вояцький спогад свій,
І з України йдуть листи від Мами Олі…
І знову, як колись, як завжди, ґлядіолі —
Невістульки Твої — в цей день Тобі несу,
Вплітаючи у вірш рожеву їх ясу.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – І знов листопад Твій":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Богдан Кравців – І знов листопад Твій: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.