Вглиблена, влюблена поглядом синім
В соняшну далеч, в квітневу блакить,
Ніжно лелієш в долонях нені,
Олечко, Оле, голублена мить.
Пуп’янком цвіту лелієш рожевим,
Стуленим любо в весняному сні,
Леготом-променем, раннім лелінням
Вплетеним, Оле, у люблені дні.
Щастям немовленим, моленим в долі,
Усміх із усток злинає, цвіте…
Люлі ж, ой, люлі, малесенька Олю,
Ладо лелітне, тремке й золоте!
