В садку вишневім килимом навсоння,
Шалвія зашарілася твоя,
Зіп’явшись до вікна, схилився сонях
І ронять пелюстки кущі троянд.
Як завтра вернешся по злім безсонні,
По днях, що пригадом самим болять,
Оглянеш сад — і підемо босоніж,
Як і колись, з васильками в поля.
