Від пишних пахощів кадил і ладану
Втечем на осліп до живих воріт:
В обміть квіток і променів невладнану,
В липневу повідь зелені взабрід.
Обіруч квіття в жмені наберем ми,
Нап’ємося тройзільного дання —
І з вітром закружляєм навперейми
В п’янких обіймах рутяного дня.
