Богдан Кравців – Манастир (Усе – мов на старому мідериті): Вірш

Усе — мов на старому мідериті:
Віконця чорнокуті — навстіжень
З каплиці манастирської відкриті
В рожеву далеч яблунь і вишень.

Зорить з ікон в роздолля неокрає
Володар добрий неба і Звіздар
І золотом грушини світить-грає
Рукою Батька різьблений вівтар.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Манастир (Усе – мов на старому мідериті)":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Богдан Кравців – Манастир (Усе – мов на старому мідериті): найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.