Богдан Кравців – Надвечір’я: Вірш

Багріє серпень яблуками стиглими,
Калини гронами зрясніти встиг —
Не будемо ж за тим, що квітло, скиглити,
Спивати гіркість горілок густих.

Бували буйні дні й нагоди втрачені,
Не треба згадок зводити про них:
Ув авреолі помаранчевій
Щедротний вечір у наш дім проник.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Надвечір’я":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Богдан Кравців – Надвечір’я: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.