Юнацького не зарікаюсь запалу,
Як плине рік осінньою рікою.
Себе — за криком журавлиним — зопалу
На переліт у вирій не рокую.
Живу політтям справжнім, неуроєним —
(Згадками прірв і втрат не залатаю) —
І міниться вином хмільним і грає ним
Мій вік вобнімку з миттю золотою.
