Тут не співають солов’ї і жайвір
Тонкої нитки не пряде у небо —
Згадки про те такі ж далекі й зайві,
Як те, що відцвіло нам колинебудь.
Майнули образи колись вагомі,
Роз’ятрені рубцями вкрились рани —
Триває завжди тільки пісні гомін
І туги біль упертий невитравний.
