То знову забаганки загорілись:
Майнути в рідну далеч кудинебудь,
Над річкою покластися горілиць
І зором полинати в синє небо.
Вчувати у ранкову квітня пору,
Як тепло руняться озимі трави
І як простежує ріжками поруч
До сонця стежку чорноокий равлик.
