Ще світить осінь плахтою барвистою,
В подерте зодягаючись лахміття,
В діброві борсуки на сон посвистують
І жовни стукотом дерева мітять.
Бреду сутужно листяною плютою,
Все глибше грузнувши в жовтневу глину,
На мить лиш кроки із листви виплутую,
Як в заростях наткнуся на калину.
