Богдан Кравців – Станса: Вірш

Заглиблений у незглиб-незвідь трансу,
Шукаю слова ярого пракорінь,
Щоб вивести його в дорідну стансу,
У строф рядки роздзвонені, прозорі.

Наставлений на лад вродливий і високий,
Злинає вірш над муки, горе, злидні,
Відлунює в доріг і рік розтоки,
Як визволу омріяного видзвін.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Станса":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан Кравців – Станса: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.