Хвилиною дозвільною витісую
Із коренів і гілок іграшки —
І в мислях прокладаю кладку тесану,
Кладу дорогу в далеч навпрошки.
Замисливши протиснутись із тисняви,
З безвиводі тісної, — в безмір мрій,
У вирій снів незміряний і синявий
Зряджаю човник витесаний мій.
