Вірші класиків > Богдан Кравців: Вірші > Богдан Кравців – З вирію

Богдан Кравців – З вирію: Вірш

Причулось у глибокім січні
Відлуння журавлиної яси.
Урізались, немов стрілки двосічні,
В холодну невидь рідні голоси.

Здалося, що на Свіржові причали
Летять ключі із теплої землі…
Це так у телевізії кричали,
Ширяючи над Нілом журавлі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Богдан Кравців
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – З вирію":

Читати схожі вірші:

  1. Богдан Кравців – Причуття
  2. Богдан Кравців – Порив
  3. Богдан Кравців – Спогади
  4. Богдан Кравців – Дожин
  5. Богдан Кравців – Чорнозем
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан Кравців – З вирію: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.