Причулось у глибокім січні
Відлуння журавлиної яси.
Урізались, немов стрілки двосічні,
В холодну невидь рідні голоси.
Здалося, що на Свіржові причали
Летять ключі із теплої землі…
Це так у телевізії кричали,
Ширяючи над Нілом журавлі.
- Наступний вірш → Богдан Кравців – Сновиддя
- Попередній вірш → Богдан Кравців – Посвяткове
(Оцінок ще немає)