Коханій Ніль Моїй в ЇЇ шістдесятиріччя 17 квітня 1970
Замало строф дзвінких, щоб в рік Твій шістдесятий
В олександрині цій словами розказати,
Яка кохана Ти, тривожна повсякчас,
Чекаючи дітей чи мужа із дороги,
Будуючи ввесь вік в пориві молодім
Їм пристань соняшну, ласкавий рідний дім.
Тож треба цілої прославної поеми —
Замість квіток-бажань, що їх Тобі несем ми
Сьогодні родом всім з чужих і з рідних піль —
За труд невгавний Твій, за радість щедру й біль.
