Богдан Кравців – Зарість: Вірш

Поглинули рясні рослинні зарослі —
Кущі, осоки й сосни рослі
І тільки в просвітах прорвались парості
Із трухлих пнів, ожинником оброслих.

В негоду заморочливу і буряну,
Як дощ холодним покропом ошпарить,
Із надр словесного корняччя й бур’яну
Зростає віршу виструнчена парість.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Зарість":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Богдан Кравців – Зарість: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.