Богдан Кравців – Зелена рунь: Вірш

Квітнева повідь стелиться полями,
В гущавині туркоче горлиця.
На етажерці лялька з порцеляни
Закохано до хлопця горнеться.

Осипана грайливим сонця зблиском,
Рясніє прозелень в озимині.
Наврочені, притулимося близько —
І йдем у молодість задивлені.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Зелена рунь":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан Кравців – Зелена рунь: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.