Богдан Кравців – Живиця: Вірш

З заобрійної простелилась царини
До вікон вкрита м’ятою тропа —
І день серпневий, сонцем роз’янтарений,
Ялицями і ялівцем пропах.

Прив’ялі з болю, з мислями пом’ятими,
Зогрієм серце щедрим янтарем
І, оживаючи, у пальцях м’ятовий
Пахучий лист на втіху розітрем.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Живиця":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Богдан Кравців – Живиця: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.