М’яко чекає чай,
і взагалі
вечір на наш одчай
зам’яко ліг.
В нашій зимі взамін
століть землі
взяти зірниць близінь
і я б волів.
Краще ж про зір узір
не говори :
краще, хай туга — звір,
хай розпач — вир.
Буде твій плач — мій плащ
на кручий крик.
Важчий від зим тепла,
вітрів кори.
