Богдана Бойко – Тоді, як ми збирали грона сліз: Вірш

Тоді, як ми збирали грона сліз
В обличчях, незатулених руками,
Коли хрести кружляли вітряками
І срібний вуж дорогу переліз,
Земля, набрякла білими грибами,
Росу молочну чавила з грудей,
Й у неї накрапав сосновий глей –
Рідкий бурштин стікав над берегами.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдана Бойко – Тоді, як ми збирали грона сліз":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдана Бойко – Тоді, як ми збирали грона сліз: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.