Борис Чіп – Мій коханий Київ: Вірш

Коли подих весни огортає гаї
І наводять веселки мости,
Закипа буйноцвіт, не згаса солов’їнь,
Усміхаєшся молодо ти.
Із очей твоїх щирих зорить доброта
Синявою небес і Дніпра.
І приходить по тих веселкових мостах
Золотого кохання пора.

Приспів:
Київ –
Місто на Дніпровій хвилі,
Київ –
Місто, де живе надія.
Київ,
Ти мені даруєш крила,
Київ,
Мій коханий Київ!

Поринаю в глибінь твоїх сивих віків,
До даоеких слов’янських начал,
Чую серцем бентежним не тільки свій спів,
А й твою полинову печаль.
Я з тобою завжди будні і свята ділю,
До твоїх прихиляюсь надій…
Рідне місто моє, як тебе я люблю,
Ти з дитинства мій сонячний дім!

Приспів.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Борис Чіп – Мій коханий Київ":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Борис Чіп – Мій коханий Київ: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.