Іще квітки, останнії квітки!
Останнюю нам искру кида літо!…
Ваш цьвіт поблід, посохли пелюстки
І кожну з вас вже холодом прибито.
Поникли всі, о любі квіти, ви
І стоїте, щоб тілки доцьвітати,
І вгору знов своєї голови
Не зможете ніколи вже підняти.
І ви тепер не пишні й не рясні,
Але ще білш душі ви дорогії:
Так виразно ви кажете міні,
Що білш уже не прийдуть дні яснії…
