Пантелеймон Куліш – Квітки з сльозами: Вірш

Квітки з сльозами,
Сльози з квітками
Не розлучаються, сестро, ніколи.

Скроплюють сльози
Пишнії рози,
Свої розкішні величні престоли.

Благоухають,
Землю скропляють
Пишні престоли праведних сліз — рози.

Їм же відрада,
Вища награда, —
Чисті, да щирі, да праведні сльози.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Пантелеймон Куліш – Квітки з сльозами":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Пантелеймон Куліш – Квітки з сльозами: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.