Борис Мозолевський – Осінні сосни: Вірш

Пройдемося до кемпінгу —
І скінчено, і все.
А явори пікетами
Виходять до шосе.

І сосни у Святошині,
Від сонця голубі,
Пливуть назустріч осені,
Вклоняючись тобі.

Неначе двійко чаєчок
Над стомленим шосе,
Очима попрощаємось,
І вітер рознесе

На всі чотири сторони,
Як листя із берез,
І наші дні, і стогони,
І радощі без меж.

І сосни у Святошині,
Струсивши хмари з крил,
Від крику перекошені,
Зламають небосхил.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Борис Мозолевський – Осінні сосни":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Борис Мозолевський – Осінні сосни: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.