Відбунтували, відлюбили,
Все розгубили на бігу.
Останні грона горобини
Горять на білому снігу.
Так первозданне, так світанно
Зачарувала слід зима.
— Озвись! — кричу тобі.— Кохана!
Озвись!! —
А голосу — нема.
- Наступний вірш → Борис Мозолевський – Нічний літак
- Попередній вірш → Франческо Петрарка – Сонет 267
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші