Володимир Підпалий – Зимовий етюд: Вірш

Трішки туману і трішки інею,
неба льодинку холодну —
на шлях…
Вечір, мов казка, над Україною
казка, як вечір,
аж синьо в очах…

Там, за тополями,
за огорожами,
де місто тікає на ніч в степи —
все запорошене,
все насторожене,
вся Україна заслухалась —
і не спить…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (3 оцінок, середнє: 4,33 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Володимир Підпалий – Зимовий етюд":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Володимир Підпалий – Зимовий етюд: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.