Дарія Чубата – Річки України: Вірш

Всілися ми біля карти:
Рахувать річки — не жарти…
Всіх сьогодні не назву,
Бо до школи не ходжу.

Наш Дніпро, що в Україні,
Найгрізніший, дуже синій,
В Чорне море поспіша
Не одна по нім душа.

Зачарована Десна
Веселкової співа,
А Донець тече до Дону
Повз донецькі терикони.

На Подолі до Дністра
Стрий-ріка прудка впада.
А за нею в’ється Збруч,
З гір меткий спадає Уж.

В Тернопіллі Серет-річка
Вередлива, як Марічка.
У Карпатах Черемош
Плоти носить, куди мож.

Згодом трохи підросту.
В школу з братикам піду,
Там навчуся мандрувати,
Україну прославляти.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Дарія Чубата – Річки України":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Дарія Чубата – Річки України: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.