Ти набігався, вухатий,
Коло двору, коло хати,
По травиці, по деревах,
По стежинах янтаревих,
По городі, по баштану,
По широкому майдану,
По шибках сусідки Олі,
По квітках бабусі Полі,
Ще й по стінах у хатині,
Ще й у котика по спині…
То й зболіли твої ніжки,
То й схотілося до ліжка.
Тож поспи тепер.
Навколо тиша —
Я тебе в люстерку
Заколишу.
- Наступний вірш → Дмитро Чередниченко – Розбилося покотьоло
- Попередній вірш → Дмитро Чередниченко – Коли небо на лузі живе
(Оцінок ще немає)