Доярка: Вірш

З архіву ансамблю “Божичі”

У колгоспі я робила,
Корови доїла,
Умивалась молоком,
Щоб я була біла.

Умивалась молоком
Під дубом зеленим,
Полюбила бригадира
З кучерявим чубом.

Полюбила бригадира
Другої бригади,
А ще треба полюбить
Голову сільради.

Голова сільради
Низенького росту,
Треба мені полюбить
Голову колгоспу.

Прийшла до контори,
Сіла я на лавку:
Товарищу голова,
Дайте мені справку.

Дайте мені справку,
Щоб я була певна,
На роботу не ходила
Й получала прем’я.

А ти, жінко молода,
Іди собі до дому,
Справку дам я тобі,
Не кажи нікому.

Товарищу голова,
Приходь на вечерю,
Я бутилку куплю
Ще й качку печену.

Не приходить голова
На другу бригаду,
Бо розбита голова
З переду і з заду.

Оце тобі, голова,
За чужі учинки,
Щоб ти справку не давав
Для чужої жінки!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Доярка":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Доярка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.