Галина Тарасюк – Втекти, втекти, о, так тікати: Вірш

Втекти, втекти, о, так тікати,
як від орди, як від біди!
Травою, пилом, прахом стати,
німою безвістю води.

Та коли й тінь моя розтане
і слід непам’ять загребе —
о, голос мій не перестане
шукати-кликати тебе.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Галина Тарасюк – Втекти, втекти, о, так тікати":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Галина Тарасюк – Втекти, втекти, о, так тікати: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.