І буває таке безлюддя
серед людей,
як затемнення сонця
у білий день,
і така безнадія клята
й пекельна скрута,
коли мусиш друга спитати:
— І ти, Бруте?..
- Наступний вірш → Галина Тарасюк – І скотиться з неба погасла
- Попередній вірш → Галина Тарасюк – Втекти, втекти, о, так тікати
(Оцінок ще немає)