Ганна Чубач – При світлі твоєї сльози: Вірш

Не плач у ніч —
Вона і так сумує
Над тим, що надто швидко відійшло.
Даремно снігом березень лютує —
Вже стільки в лісі
Пролісків зійшло!

Не плач у ніч —
Вона і так минеться.
Змахни з лиця непрохану сльозу.
Душа душі мовчанкою озветься,
І вдарить грім весняний
На грозу.

І стане світ,
Як музика, високий.
І вже ніхто не зможе відрізнить,
Чи у сльозині радість світлоока,
Чи, може, біль
Так сонячно бринить.

Не плач у ніч,
Я сліпну з того світла.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ганна Чубач – При світлі твоєї сльози":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ганна Чубач – При світлі твоєї сльози: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.