Ганна Чубач – Святкую день: Вірш

Святкую день: веселий і сумний,
Який не є, а я його святкую.
У кожнім ранку стільки новизни,
Що я невдач минулих не рахую.

Хай кожна мить минається, летить…
Але на святі довшають хвилини.
Чим яскравіше день мій відгорить,
Тим більше світла до людей полине.

І вечори святкові не спішать:
Останній промінь спішно не ховають.
Якщо із буднів не зробити свят,
То і найвищі обрії злиняють.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (6 оцінок, середнє: 4,83 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ганна Чубач – Святкую день":

Відгуки до поезії: 1

  1. Костянтин

    Дівчина на ім’я Ганна

    В імені Ганна я чую дзвіночків дзвін
    Вона така старанна, чарівна,
    Ця дівчина, що сяє як рубін!
    Дивлячись на неї, таку тиндітну
    Таку легку мов китайський шовк
    Згадую тонку павутинку
    з блискучею ранковою росою.
    Приваблива як Афродіта,
    Витончена, красива,
    Іноді така загадкова, лагідна та грайлива.
    Хочу тобі я сказати все то на власні очі,
    Але ти така далека та недосяжна,
    Тільки душа моя вірша тобі шепоче…

Залишити відповідь

Читати вірш поета Ганна Чубач – Святкую день: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.