Гей, гей, гей, та хто лиха не знає,
Та нехай мене спитає –
Та гей, же, гей та й гей.
Та виріс я в наймах, в неволі,
Та не знав я долі ніколи –
Та гей, же, гей, гей.
Та по дорогах ходючи,
Та чужії воли пасучи, –
Та гей, же, гей, гей.
Ой, чужії воли недужі,
Та вивезіть мажу з калюжі, –
Та гей, же, гей, гей.
Та поставте мажу на суші,
Та біля шинкарки Настусі, –
Та гей, же, гей, гей.
Ой, шинкарко Настусю,
Та дай меду-вина нап’юся, –
Та гей, же, гей, гей.
Ой, дай меду-вина нап’юся,
Та й у жупан синій вряжуся,
Та гей, же, гей, гей.
Ой, дивуйтеся вороги,
Що в чумака жупан дорогий.
Та гей, же, гей, гей.
Ой, залицяйтеся, дівчата,
Бо сирота – чумак багатий.
Та гей, же, гей, гей.
