Георгій Петрук-Попик – Шумщина: Вірш

Тихо Вілія плине
Десь за луг, за діброву, за гай.
Тут мій Шумськ тополиний,
Мій сунично-малиновий край.
Тут земля моя горда
І заснулий Даниловий град.
Тут глумилися орди,
А коріння зберіг своє сад.

Приспів:

Шумщино, — Красо калинова моя.
Шумщино, — Зелений краю солов’я.
Мов сонце річці голубій,
Як вітер вишні чи вербі,
В коханні признаюся тобі.
Відлітають за грудні,
Наче птахи у вирій, літа..

Залишаються люди,
Щоб кохати і сіять жита.
Яриною і рястом
Щедру землю вкриває весна,
На добро і на щастя
Привілійська цвіте сторона.

Приспів.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Георгій Петрук-Попик – Шумщина":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Георгій Петрук-Попик – Шумщина: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.