Якби на м’якій перині
Я міг забуття знайти.
“Засни, — чийсь шепіт долинув, —
Чого іще хочеш ти?”
То тихо шепочуть зорі
З небесної висоти:
“Засни, і забудеш горе —
Чого іще хочеш ти?”
Здіймешся, величний, чистий,
З житейської суєти,
Де вічна палає пристрасть —
Чого іще хочеш ти?
Злетиш в осяйну прохолоду,
У дивовижні світи.
Засни — знайдеш насолоду.
Чого іще хочеш ти?
У ту прохолоду порину,
Щоб забуття знайти.
Ох — на м’яку перину.
Чого іще хочеш ти?
Перекладач: Марія Губко
