[А]
Верхів’я гір обліг
незрушний спокій,
і сон глибокий
корон торнувся лісових.
Веселий спів ущух —
ніде ані пташини.
Зажди з хвилину —
і ти впокоїш дух.
[В]
Понад узгір’я і зелені верхи
ніщо від вітру й не шеберхне.
Незрушний спокій,
тінь
і сон глибокий.
У лісі птаство змовкло.
Зажди, допоки
усе довкола смеркне,
тоді вже й сам спочинь.
