О як там кохана?
Що тішить її?
Лиш спогади здавна
колише свої.
Маленького птаха
в клітині трима,
пускає невдаху
на волю сама.
Той дзьобом торкає
кохані уста,
літає, ширяє
і знов надліта.
В свою Батьківщину
вертай же себе,
де маєш дівчину,
дівчина ж — тебе.
Переклад Василя Стуса
