Горе бідній жінці: Вірш

Горе бідній жінці –
Цілий вік робити,
Треба в господарці
Тяжкі сльози ллєти.

Прийдуть старостоньки –
Стануть говорити,
Будеш, як та пава
За миленьким жити.

А я нещаслива,
Щодня у роботі,
Як та мокра курка
Ходжу по болоті.

Як діти присядуть –
Не дають спокою,
А чоловік ходить
За нею з польгою.

Пішла бим за море,
Та маленькі діти,
Жаль мені лишати,
Сиротами в світі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Горе бідній жінці":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Горе бідній жінці: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.