Віє метелиця
Крутиться, мелеться,
Котиться полем у млі;
Килимом-хутрою падає, стелеться
Сніг по замерзлій землі…
Квіти торішнії
Зернятка ніжнії
Сипали там восени…
Тож їх заховують килими сніжнії,
Щоб не померзли вони.
- Наступний вірш → Григорій Чупринка – Падучі зорі
- Попередній вірш → Григорій Чупринка – Вечірні звуки
(Оцінок ще немає)