Ігор Калинець – Дим: Вірш

Втік дим від вогнища,
просто у синіх джинсах,
розпатланий,
та й подався у мандри.

Тільки спечену картоплину
прихопив.

По дорозі місто.

Сів у трамвай —
принюхується.

Зітхнула кондуктор:
— Осінь мені запахла.

Залоскотало водієві в носі —
повернув трамвай
і гайнув у гай.

“Я не в той трамвай сів”,—
подумав дим
і через вікно
вистрибнув.

Аналіз вірша “Дим” Калинця

Вишукане переосмислення образу диму від майстра пейзажної лірики. Твір увійшов до збірки «Дивосвіт».

Головна ідея твору – пробудження любові до рідної землі шляхом появи різноманітних асоціацій. У кожної людини ці асоціації свої, але всі вони ведуть додому, як дим назад до рідного вогнища.

Образ диму у кожного з героїв викликає свої асоціації. Для когось дим асоціюється з походом на природу (для автора) – він описує дим як молодика в джинсах, який іде від вогнища з печеною картоплиною. А для когось, як для кондукторки, дим – це запах осіннього прибирання.

Образ диму відрізняється від традиційного символічного значення – зазвичай дим символізує безповоротні втрати, проте у даному випадку він викликає головним чином ностальгію, причому настільки сильну, що люди готові зійти з проторованого шляху.

Проте легко змінювати напрям руху може лише легковажний дим, а водій трамвая, який сходить з колії у процесі перевезення пасажирів, матиме вже певні неприємні наслідки.

Очевидна різниця в емоційному сприйнятті запаху диму – кондукторка зітхає, бо для неї дим – це робота, а осінь – це назавжди втрачена молодість. А у водія з димом пов᾿язані куди більш веселі та легковажні асоціації.

Цікаво, що у той час, як інші персонажі відкривають свої асоціації з димом, сам дим також принюхується і відкриває для себе новий невідомий і дивний світ.

Твір насичений символами:

• Дим – ностальгія, втрати, спогади;
• Осінь – поважний вік;
• Трамвай – звичний накатаний шлях, з якого зазвичай люди не звертають.

У вірші використані такі художні засоби:

• Алегорія – дим перетворився на юнака;
• Епітет – «сині», «спечена»;
• Метафора – «втік дим від вогнища», «у вікно вистрибнув»;
• Каламбур – «гайнув у гай».

Поезія сприймається дуже легко, адже автор використовує вплив на різні органи чуття, щоб донести свою ідею до читача.

Образ печеної картоплини викликає смакові асоціації, образ диму – нюхові, запах диму знайомий абсолютно всім.

«Залоскотало в носі» – опис фізичного відчуття.

Зорові асоціації викликає опис самого парубка-диму – у синіх джинсах, розпатланий.

Вогонь – це відчуття світла й тепла, якоїсь романтики, яка була у кожного в житті своя, яскрава й неповторна.

Усе це впливає на другу сигнальну систему й переносить читача у створений автором світ.

Твір написаний верлібром, проте в одному місці присутня рима – «повернув трамвай і гайнув у гай».