Ірина Цілик – Місто, схопивши останній оргазм: Вірш

Місто, схопивши
останній оргазм,
мжичкою Ночі міжніжжя
розбавило…
Вабило те,
як ліхтар вигризав
у чорно-сметанної вулиці
фабулу.
Тріскались звуки.
Холонув асфальт.
Важко смоктались калюжі
розбещені.
Мило гніздились
між твідових пальт
юні від холоду
курви нехрещені.
Тінь, важкоока,
лизала шузи.
Верби безплідні слізьми
відхаркалися.
А у сім’ї недолюблених зим
став на дві ніжки
малий Апокаліпсис…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ірина Цілик – Місто, схопивши останній оргазм":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ірина Цілик – Місто, схопивши останній оргазм: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.