Ірина Жиленко – І світла алея: Вірш

І світла алея
веде до стрімкої води.
Скажи мені, де я?
І звідки ця легкість ходи?
Засипаний квітом будиночка сонячний дах.

С кажи мені, звідки в мені ця сліпуча вода?
І вибухи світла, і сонячний, радісний звір?
Засипаний квітом
маленький будинок і двір.

Гроза відкотилась…
І змиті дощем на зорі,
в мені засвітились
акацій стрункі ліхтарі.
І світла алея…
І пляж, і старенький причал.

Скажи мені, де я?
І звідки ця спрага почать
спочатку? Розкрити
вікно в пломеніючий сад.
І в чистому зшитку
найперший свій вірш написать.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (3 оцінок, середнє: 3,33 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ірина Жиленко – І світла алея":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ірина Жиленко – І світла алея: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.