Ірина Жиленко – В затінку чуда: Вірш

В затінку чуда, в світлі надії
так і живемо. Веснам радієм.
Рано встаємо – будні чи свята.
В сінях у нас завелись ластів’ята.

Після дощу багряніють черешні.
Рак з-під місточка вистромив клешні.
Коник приспить нас, а півень розбудить.
В світлі надії, в затінку чуда.

Сонях старенький смутно згорбатів.
Будем на осінь добрі й багаті.
Витопим грубку. Книги розкриєм.
В затінку чуда, в світлі надії.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (2 оцінок, середнє: 4,50 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ірина Жиленко – В затінку чуда":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Ірина Жиленко – В затінку чуда: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.