Ішли чумаки цілих три роки,
Та не знали чумаченьки жодної біди.
Заболіла чумакові вельми голова,
Ой допіро чумак знає, що то за біда.
Прийшов до його товариш його,
Узяв його за рученьку, жалує його.
“Товаришу-брате, не жалуй мене,
Візьми гроші із кишені та рятуй мене.
Як мало грошей, то бери воли,
Рятуй мене молодого в чужій стороні”.
А тії воли розумні були:
Через бори, через гори додому прийшли.
Прийшли додому, стали на дворі:
Помер, помер наш хазяїн в чужій стороні.
