Іван Франко – Зелений явір, зелений явір: Вірш

Зелений явір, зелений явір,
Ще зеленіша ива;
Ой між усіми дівчатоньками
Лиш одна мені мила.

Червона рожа, червона рожа
Над усі квіти гожа;
Не бачу рожі, не бачу рожі,
Лиш її личка гожі.

Золоті зорі в небеснім морі
Моргають серед ночі,
Та над всі зорі внизу і вгорі —
Її чорнії очі.

Голосні дзвони, срібнії тони,
Слух у них потопає,
Та її голос — пшеничний колос,
Аж за серце хапає.

Широке море, велике море,
Що й кінця не видати,
Та в моїм серці ще більше горе:
Я навік її втратив.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 2,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Франко – Зелений явір, зелений явір":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Іван Франко – Зелений явір, зелений явір: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.