Вірші класиків > Іван Гнатюк: Вірші > Іван Гнатюк – Сповідь

Іван Гнатюк – Сповідь: Вірш

Як не жилось мені — не заздрив я нікому,
Я тільки ним живу і житиму незмінно,—
Воно мені — як хрест, але я весь у ньому —
В твоєму імені святому,
Україно.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Іван Гнатюк
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Гнатюк – Сповідь":

Читати схожі вірші:

  1. Іван Гнатюк – Дивлюсь на небо
  2. Іван Гнатюк – Неначе птах з ключами журавлів
  3. Іван Гнатюк – Як вутлий човен, кинутий у бурі
  4. Іван Гнатюк – Трагічне покоління
  5. Іван Гнатюк – І дні, і літа пропливають поволі
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Іван Гнатюк – Сповідь: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.