В дитинстві вже родилась в уяві,
чаруючи від темного вікна
туди, де в млі сховавшися, ляка Вій
і плаче в гнеті правда не одна.
І я не бачив, як цвіла весна,
згодившися на жадібні бажання,
на рух палкий побідного змагання
під тріском передбурного вогня.
Та нині вже напружених мільйони
спивають далеч правильних доріг,
що ними йшли в минулім леґіони
у авреолі слави і утіх
до маминого соняшного лона,
де цвів тризуб — всім дорога корона.
