Іван Ірлявський – Присвята: Вірш

Збірка “Голос Срібної Землі”.

Для тебе, о Країно Срібна,
галузко славної землі,
для вас, верхи Карпат безхлібні,
приношую слова ці прібні:
невинні і не злі.

Бо бачу, як приходять хмари,
встають холодні буруни,
щоб знов навіяти примари
і відновити давні кари
з вітрами до весни.

Та в бурі білій цій, суворій
я бачу, як кипить життя,
а юнакам у жилах порив,
як будяться шумливі гори,
Країно золота!

Виходять лицарі-титани
на зустріч бурям перепон;
їх не спинять зневіри рани,
бо мрія їх блискуча манить,
та мрія — рідний трон.

О, тіштеся, Карпат корони,
за всі недуги й зла свої,
бо час летить грізним розгоном,
накреслюючи нам закони
великої сім’ї.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Ірлявський – Присвята":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Іван Ірлявський – Присвята: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.