Іван Коваленко – Гопак: Вірш

Танцювальному ансамблю Вірського присвячується

Все забрали: хліб і сало,
І корову, і бика
Усього було їм мало.
Залишили — гопака.

Сталь, вугілля і залізо,
Нафта в труби витіка —
Все у пельку їм полізло.
Залишили гопака.

Божі храми скрізь розбиті,
Мова гине і зника —
Все понищили неситі
Залишили — гопака.

Гори трупів у Сибіру,
Море крови, сліз ріка
Мало всього було звіру
Та лишив він гопака.

І викручує колінця
Раб й захоплено гука:
— Ми ще справжні українці,
Нам лишили гопака!

Рідна матір у могилі,
В головах росте будяк.
Зверху діти очманілі
Дотанцьовують гопак…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Іван Коваленко – Гопак":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Іван Коваленко – Гопак: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.