Знову коні палають в степу,
гриви зфашкують раптом,
і грімкоче глухе туп-тупу
Трахтемирівським трактом.
З грив на гриви стрибає вогонь —
сто пожеж чвалом скаче.
Пішаницею їм удогонь
понад степом хтось плаче:
«Боже! — чути волання крізь дим,
я не прошу потопу,
лиш дозволь моїм коням гнідим
досягти Конотопу…»
